Дзвінок невчасний - на мою біду...
Останній погляд на принади... йду!!!
Та що там про кохання і принади?
Я не забуду... плитку шоколаду!
Немов відчувши абсолютну владу
(Витає попід люстрою вона) -
Приніс тобі я плитку шоколаду
І пляшку (недешевого) вина.
Краплини сліз приховує хустина
(У даний час невидима вона).
Неповний келих, м"ята скатертина,
Між нами вже - невидима стіна...
Від телефонного дзвінка принади
Розтанули твої - не дивина.
Пішов я - не доївши шоколаду,
І шкода - недопитого вина.
))) Вадиме, не ображайтеся! Посміхніться!
