Де спуск лежить і простір моря,
Смак затишку - співає чистота,
Де видно світлі, ранні хвилі,
Живе краса - мовчать вуста.
Із небом зв'язаний годинник,
І мушлі - пам'ять що, трима,
Показує момент - він свідок,
Так тихо душу обійма..
Дві стрілки знають безкінечність,
З'єдна їх небо з глибиною,
І відтепер смакують ніжність,
Зустрівшись з теплою весною.