Танцює літо,квітами у полі,
Зелене листя, шепоче у саду.
Кохаю, помираючи від болі,
Стежку до серця твого,не віднайду.
Літній вітер,кличе-кличе за собою.
Та манить ніжністю,теплих почуттів.
Листи віршами, написані тобою,
Неспалимих ,ще на відстані мостів.
Танцює ніч вже вкотре,зорями у небі,
І місяць вабить ,до себе в далечінь.
Я стану попелом,хоча тобі нетреба...
Піднімусь в небо,далеко в височінь.
Поруч з ніччю,тінню біля тебе, я стану.
Лише відчуєш, легенький подих мій.
Та на вустах твоїх сльозою я ростану,
Розчинюсь в самотній тиші,та німій.
