Є в кожного своя країна.
І в нас одна у світі - Україна.
Хлібами золотіють тут поля,
Бо найрідніша батьківська земля.
Україно рідна!
Ти велична і сильна.
Добра, мудра, привітна.
Нас ведеш усіх до світла.
Тут сонце золоте ясніє.
А небо угорі є синє- синє.
Тут щастям кожна доля розцвіла,
Бо найрідніша батьківська земля.
Україно рідна!
Ти велична і сильна.
Добра, мудра, привітна.
Нас ведеш усіх до світла.
За тебе просимо ми Бога,
Щоб світлою була твоя дорога.
Калина з нами хилиться рясна,
Щоб доленька й твоя, немов весна…
Справдi, цiкавий вiрш. Дуже гарно звучить. Тiльки от останнi два рядки якось вийшли у вас не дуже римованi. Аби було яскравiше звучання, ви можете останнiй рядок замiнити "I тiшить душу пiсня чарiвна".
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00