павуки знаходять спочинок
у нитках
я чую щоранку
як лапки снують в коматозі
у стосі думок
знаходяться гості
що викинув, було, в дорозі
це ніч роєм тихим
грайливим потоком
виплескує стукіт годинника
й вірші
ти чуєш? павук, що білизну вішає
на ній від нудьги
повісився
на кухні вода
із закритого крану
на себе бере
другорядну партію
сопранна вона
і з легким анданте
на голову тисне
і в стоці тане
це ніч наспівала їй
дивну мелодію
і кинула в воду
шиплячу пігулку
натиснула on
і заграла прелюдія
яку, щоб здалося,
виконують люди
я бачу, в щілині павук
повісився
до нього поламаний кран
приєднався
я думав про ніч
що в компанію кличе
шляхом через фен
і вогкі умивальники
