Кароліна ПАВЛОВА "Бува, зустріну випадково…" (пер. з рос. )
Бува, зустріну випадково
Когось із друзів кращих літ,–
Минуле наше загадково,
Мов кара, з"явиться на світ.
Як злочин моторошний мучить
Убивць бажанням каяття,
Так в"яже нас благополуччя,
Що нашим звалося життям.
Що ми майбутнім називали,–
Самі ж і вбили у собі,
Його одежу розірвали,
Добро — ні людям, ні собі.
І сумно згадувати вельми
Про те, що приховали ми,
Що без хреста і без наймення
Лежить тепер у вічній тьмі
І хай не бачились ми довго,
Зустрівшись, поспіхом, без слів
Ми руки тиснемо для того,
Щоб і не згадувать тих днів.
____________________________
* Мовою оригіналу див., будь ласка, тут:
http://www.stihi-xix-xx-vekov.ru/pavlova114.html
