Її хода то поступ чистого добра –
єдина зіронька на землі – то вона.
Посмішка то подих сонця золотий,
а погляд то Вавилон новий...
Вона є янгол серед світу людей –
єдина краса для моїх стомлених очей.
Вона втілення мрій віків у життя –
її серце то вмістилище мого життя.
За спиною у неї крила прекрасні,
а очі то два озера щастя ясні.
Чистішої у світі вже напевно немає –
від розрухи мій всесвіт вона оберігає.
Янгол світу цього – світу мого –
все навіки її – нічого ніколи свого.
Янгол, що пітьму світлом розганяє,
янгол, чий голос мелодією життя грає.
Світло та яскрава енергія її життя,
то мабуть чиста з неба благодать;
янгол серед людей, то є неспроста –
дякувати Богу, що є у світі вона!
