Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Кузя Пруткова: Сiмейна хронiка. Кмiтливiсть - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Leskiv, 10.10.2016 - 18:18
Нікого не боявся мій дідусьІ батько також не боявсь нікого. Убили діда, як палала Русь. "Закопували" батька ще живого. А я, хоча боюсь, то не скажу: Життям своїм я дуже дорожу. Негідників не побороти нам, Допоки всі служитимуть панам. Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно, що серед нас є нащадки безстрашних. З таким родом, та ще й не маючи власне життя за цінність, мабуть чимало звитяг вже маєте за плечима? Адже в наші часи не важко долучитися до героїчних вчинків, Ви згодні, чи не так? Може, це саме для Вас я плету зараз маскувальну сітку?
Та де вже мені, старій, хворій жінці за автомат братися!Та й маскувальна сітка вже не потрібна:однаково стара з косою вже на порозі стоїть.
Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, маскувальна сітка рятує тих, до кого стара з косою прицінюється не за віком.Але ж, мабуть, маєте славетне минуле?
Та де там! У дідів моїх славне життя було. Дід по матері був хоробрий хлоп з-під Львова, мав орден від цісаря австрійського. А дід по батькові воював у степах Криворіжжя проти фашистів. А я - слабка, хвора і дуже недалека жінка. То ж і в житті "амбразуру" груддю не закривала ні в Афгані, ні в Чорнобилі.
Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мій свекор мав бойовий орден і чимало медалей за війну - і то не за красиві очі. Тож Ваші криві слова в його адресу мене засмутили. Дуже легко когось засуджувати, але чи маємо ми самі на те моральне право? Чи ми самі безстрашно віддали своє життя чи бодай здоровя боротьбі проти негідників і панів? Ми навіть не знайшли ні розуму, ні сили по-справжньому опиратися приходу до влади бандюків і олігархів - хіба що між собою теревеніли.
|
|
|