Ланцюги ланцюгових реакцій
Все бряжчать - їх із серця скину я,
Бо ж гаряче - не привид. Хімія:
Після дотику - спалах вібрацій.
Спрагло-пристрасно вип`ю отруту .
В перспективі насиченість - тьмяна,
Глибина мілиною світиться.
До засмаги під сяйвом місяця
(хоч і місяця сяйво - омана)
Сновидіння і мрії прикуто.
В світ фантомів рушає свідомість,
Птаха шлях імітує дикого,
До свободи безмежної звиклого -
Окриляє п`янка невагомість.
Чинить будням закоханість спротив.
На світанні зникає засмага
Сновидінь. День диктує правила.
Ланцюги на душі зоставили
Недописану любощів сагу.
Вразив опіком місячний дотик.
, ритм такий дивний з"являється
Почуття зашкалюють! 
