Учора бачив тебе я у сні.
Ти підійшла до мене, привіталась.
Я не знайшовши сили у собі
Не зміг відповісти. Але що сталось?
В очах твоїх як зіронька, сльоза.
А на обличчі посмішка, як завжди.
„Що трапилося дівчинко моя?” –
Спитав про себе, слів не підібравши.
Ти зазирнула поглядом у серце,
Так глибоко, що навіть я почув.
Як серденько твоє шалено б’ється,
Лише на мить раптово я відчув.
Долонями своїми доторкнулась,
Долонь моїх, засмучених очей.
А потім щиро, знову посміхнулась,
Та вирушила швидко до дверей.
Учора бачив тебе я у сні,
Але не зміг я тебе зрозуміти.
Розтанув лід водою по весні,
Його неможна також зупинити.
/11.12.2005р./
