романс
Я на тебе дивлюсь,
моя пісня й кохана,
із тих давніх часів
ясно синіх очей;
дві дуги твоїх брів,
моя любая Дано,
де підставив колись
у дорогу плече.
Тихий шерех дерев.
Стан душі неповторний.
Ще життя уперед…
Майорять стожари.
Білий сум межи днів,
а чи радість пригорне –
то на серця струні
грають в любість вітри…
Боже, хороше як –
грона сині бузкові
шлють духмяний туман.
Десь малиновий спів…
Хочу бачити сон,
де наївні ми знову
і рука у руці,
і не треба нам слів…
Лишень небо і ми,
де світанки нам в очі
і в бурштиновий біг
листопадовий дощ…
Та безмежність в очах
і казкові всі ночі
не полишать хай нас
в лебединість порош…
02.02.2011р.