Допоки дихаєш - сподіваєшся
Повертатися - погана прикмета. Але пам'ять - це твоя власність, а в ній залишився улюблений образ, який став тепер примарою. А чи завжди ти пам'ятаєш про прикмети, якщо свідомість давно чекає ... його повернення, послужливо підсовує спогади, які живуть в тобі і нікуди не зникають. Та й куди дінешся, якщо вечорами, залишившись наодинці з собою, тільки і розглядаєш "кадри недавнього минулого". Завмирає твоя душа, коли рідні очі раптом звертаються до неї .. Далеко до забуття. І нічого не хочеться чути, крім його кроків. Страшний привид? Ні, не страшний. Він тепер лише міраж, тільки ілюзія, тільки фантом, але все одно рідний. Тому і приходить, не запитавши дозволу, в думки твої, і йде, залишаючи тебе на час, лише на якийсь час, знову повертаючись. Скільки разів повторювався цей сценарій? Може, роль у цього способу така: життя твоє отруювати ейфорією солодких спогадів? Напевно, примари живуть своїм життям, при цьому владуючи над твоєю Душею, яка метушиться, а незалежність отримати від себе не може. Нікуди сховатися від думок, які і не обдурити свідомість свою, як би не хотів ти цього, і до цього не прагнув. Знову будуєш повітряні замки, віддаючи себе у владу цього магічного тяжіння, як зачарований. Замкнений у це коло - черговий самообман.
А десь вже цвітуть ромашки, призначені для ворожіння. Остання пелюстка "не любить" можна не відривати. Та й яка різниця, скільки там пелюсток. Сплетеш ти собі вінок із мрій, на перевірку виявиться він терновим вінцем на твою голову. Але знову віриш: розтануть, як дим, образи, покине гіркий запах згарища твоєї любові, і залишиться аромат свіжості, первозданності квітів, що виросли знову на цьому попелищі. Тоді слова, що лежать на дні душі колишнім почуттям, нарешті, хлинуть потоком ... змиють минулі образи, пожвавлять ніжність, і на мить зроблять тебе щасливим. На мить ... Бо знаєш ти: міраж розчиниться в повітрі, як туман, а Душа в черговий раз заболить новим відчаєм ... Так було завжди, так буде надалі. Але, допоки дихаєш - сподіваєшся ...
ID:
772415
Рубрика: Проза
дата надходження: 20.01.2018 19:20:20
© дата внесення змiн: 20.01.2018 19:20:20
автор: Калиновий
Вкажіть причину вашої скарги
|
