Літо гойдається,
Ніжно всміхається,
Мріє і всхлипує теплим дощем...
Спекою грається,
Мов забавляється,
Із бородатим, зеленим плющем...
Ти повернувся,
Волосся торкнувся,
Що посивіло за стільки ночей...
Дубок стрепенувся,
До сонця всміхнувся,
І сльози котились з щасливих очей.
Я довго чекала,
І тихо страждала,
Дивилась у вічність і мертва - жила...
В думках обіймала,
Всього цілувала
Синочка свого дочекалася я!
А літо стрікоче,
Промінням лоскоче,
У зорі вдягнулася нічка ясна...
А серце тріпоче,
До Бога шепоче,
Блаженні і світлі подяки слова!!!
***
Гарно і актуально! 
