Він хотів бути ним. Адже у тій країні, якщо маєш владу, то доступно все. Майже все. Закони необов’язкові для виконання для тих, хто наділений владою. Здійснення будь-якого бажання, навіть незаконного і аморального, можливе і не підлягає покаранню. Це світ, у якому він хотів би правити, але у ньому вже є правитель. Він не створив світ цієї країни, який існував до нього, а тільки підпорядкував його необмеженій владі, що дає можливість задовольняти бажання. Недозволені бажання. Вони можуть відрізнятися, але не перестають бути саме такими. Він зустрівся із своїм кумиром, для якого неможливі бажання можливі. Щоправда, не всі.
У його країні найвище багатство і посада таких можливостей не надають, або пов’язані із великими ризиками. Бо діє закон, правосуддя і жах посадовців – громадська думка. Він хотів би знехтувати нею, але не може. Хотів би задовольнити недозволені бажання, але це загрожує викриттям, а свої роки він хоче проводити добре, наскільки це можливо. Наявність недозволених пристрастей зближує, як і спільне минуле, навіть якщо його не обговорюють, але про нього знають. І цього достатньо.
Можна стати президентом найсильнішої і найбагатшої країни, вгадуючи таємні людські страхи, бажання, і пристрасті. Адже у самого таких достатньо. Але, досягнувши влади, не можна реалізувати усі свої власні, бо не у тій країні ним став. Нездійсненні бажання наче магнітом притягують до тих, хто їх може реалізувати. Але це тільки частина, а хотілося би більше. Та основний кусень недоступний, бо знаходиться ніби за склом вітрини. Тільки за вітриною – її зворотний бік. Невидимий для нього і нецікавий. Але за нею те, якою ціною втілюються. Для нього ця частина історії нецікава, хоч саме вона становить суть.
Він хотів бути ним, але він ним не буде. На щастя для нас. Та, насправді, для нього самого теж.
22.07.2018.
Карикатура із інтернету.
