А знаєте, я більше не боюся,
Що все може змінитись в одну мить.
В минуле я таки не повернуся,
Туди, де моя мрія тихо спить.
Для кожного своя зона комфорту.
Свої є рамки, "хай буде як є",
Але в житті існують повороти.
Мене, неначе, в океан несе.
Несе до змін, несе крізь якісь межі.
Себе по трохи я не впізнаю.
Я буду будувати власні вежі,
Мети своєї справді досягну.
І знаєте, таки, переконалась,
На все свій час, і не усе дарма.
Повірте те чого ніби боялась,
Стало частинкою до нового життя.
