Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Григорівна: Дача - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Людмила Григорівна відповів на коментар Ruslan B., 17.01.2019 - 10:06
Щиро дякую Дуже приємно. Заходьте, будь ласка, "на вогник" до моєї сторіночки. Буду рада.З повагою, геометрія, 16.01.2019 - 18:20
Гарно,Людмило!А в мене садиба 11 соток,мені вистачає, і дача не потрібна,але коли була повна сім"я, то ще брали у колгоспі не одну ділянку...
Людмила Григорівна відповів на коментар геометрія, 16.01.2019 - 18:35
Ой яка ж це морока, мати дачу за 18 км. від житла! І їздити незручно і дорого, і вже як приїхав, то працюєш, що аж очі на лоба вилазять, бо все треба встигнути! Таку дурницю сотворили з тими дачами! Адже стільки було застережень! В результаті будиночки малі, холодні, деякі люди в місті живуть по 3 покоління в 2-кімн. "хрущівках", а на дачі жити неможливо.Люблю дачу, землю, але вже немає сили ні ходити (3км від зупинки), ні працювати. Всьому свій час... геометрія відповів на коментар Людмила Григорівна, 16.01.2019 - 18:44
Людо,мені це знайомо, бо ділянки землі нам давали у різних місцях, і добиратися до них теж було не легко,якось витримали. А нині мені й того,що є біля хати вистачає,навіть і цього вже забагато...Тепер висіваю лише найнеобхідніше і квіти...
Людмила Григорівна відповів на коментар Катерина Собова, 16.01.2019 - 18:39
Так, Катеринко! Дуже любила я свою дачу, але уже немає здоров'я, дуже болять ноги. Тож віддала онукам. А так за нею сумую! Думками і те, і те зробила б. Але... Вірш написаний давно, років 10 тому. |
|
|