Як мало нам відведено на все.
Ну що тієї сотні з лишком років?
Життя – це кенгуру, що нас несе
У сумці через буші преширокі,
Де час і простір створюють есе.
Як мало нам відведено на все.
Наскільки з вами ми глибокоокі,
Щоб випити по порції глясе
Й пізнати сповна нице і високе?
Устигнути достигнути та знов:
Прийняти цю одну з незмінних істин:
Чимало чув і виказав промов,
А не на все вдається відповісти.
Пручаєшся, шукаєш власний шлях,
Позиркуєш на свій біогодинник.
І наче досягнув чогось, осяг,
Та вкотре знак питання хитрий виник.
Існує міф про слово «кенгуру»:
Абориген його промовив Куку,
Щоб заявити: «Вас я не збагну».
Те саме про життя скажу науку.
27–28 квітня 2019
