Мовчали квіти, попрощались з літом,
Снували полотнину павуки.
Дощ моросив, немов ішов крізь сито,
Вночі ховались в просторі зірки.
Поволі вниз спадало жовте листя,
Клинами відлітали журавлі…
Калина одяглася у намисто,
Нектар збирали стомлені джмелі.
Фарбує серпень в кольори дерева,
Листки кружляють, як зимою сніг.
Крокує осінь, справжня королева,
Земні багатства струшує до ніг.
***
Вона збирає яблука в саду,
Давно не стали тут літати бджоли.
Оси до груш зібрали череду,
Зліталися, як діточки до школи.
Отави спали… Їх сховав туман.
Пахли довколи свіжим картоплинням.
Вдягала осінь золотий кафтан,
Зникати в річці стало жабуриння.
Таке життя… Вже на порозі осінь!
Дуже гарно! 
