У Фе́йсбуку ми креслим риски,
Та влада "має на увазі" те.
Ламає руки друзям бли́зьким,
На телекамери знімає це!
А ми не піднімаєм дупи,
Гнів строчимо в пости завжди,
З Європи ждем реакцій купи
Та "чоловіка зі Звізди"!
Який дасть щастя довгождане,
Як фокусник, на три, два, раз!!!
А Зло ж менш ги́дити не стане
Від наших полумір і фраз!
Без бійні дні життя пропалі:
Не буде праведних судів,
А буде як сьогодні й далі:
Культ "прокурорів" і "ментів".
Ми імпотентні є статисти –
У Фе́йсбуку по "клаві" стук.
Ми в нім герої і нацисти:
Хто "Робінгуд", хто "Чингачгук".
А щастя не дається даром
Ні Громадянам, ні жильцям.
Брехню ж як не зітрем напалмом,
То суд в нас буде лиш биттям!
І вибір наш завжди за нами:
Стинатися, чи може й ні?
Добро живуче з кулаками,
Бо зло долається в борні!
Оригінал
Мы чертим линии в фейсбуке.
Но власть, имея их ввиду,
Друзьям заламывает руки,
У телекамер на виду.
А мы, не поднимая жопы,
Строчим гневливые посты,
И ждем реакцию Европы....
И "человека со звезды"...
Который сможет все наладить,
Как фокусник на три, два, раз!!!
Но Зло не перестанет гадить,
От наших полумер и фраз.
Жизнь не наладится без бойни,
Не будет праведных судов,
И будет дальше, как сегодня —
Власть "прокуроров" и "ментов".
Мы импотентные статисты —
Нас в грязь лицом, а мы... в фейсбук.
Мы там герои и нацисты,
Кто "Робингуд", кто "ЧунГачКук"...
Но Счастье не дается даром,
Ни гражданину, ни стране.
Пока не выжжем ложь напалмом,
Не будет истины в суде.
Мы выбираем только сами —
Сражаться?!. Быть или не быть?!.
Добро должно быть с кулаками.
Иначе Зло не победить.