А Літу фіолетово,
Чи злива, чи дощі,
Чи спека дошкулятиме,
А чи вдягнем плащі…
Воно летить за обрії,
Горта свій календар,
Об спомин спотикаючись,
Новий трима удар…
Десь Сонце перевертнями
Свій новий робить круг,
А десь вода потоками
Все залила навкруг…
А Літу фіолетово,
Який сьогодні день –
Весільно заспіваємо,
А чи сумних пісень…
Хто під вінець збирається,
Хто й на одрі лежить…
Кому кохання стелиться,
А в кого смертна мить…
Чи в Червні був закоханий,
Хто й в Липень не ввійде…
Як з Серпнем розпрощаємось,
То й Осінь знов прийде….
А Літу фіолетово
Живемо ми, чи ні…
Сьогодні день завершимо
Під сонцем чи в пітьмі…
То ж не шукаймо затишку,
Життям стрімким спішім,
Щоб було фіолетово
І нам разом із ним…
Щоб було фіолетово
На каверзи Планет,
Щоб все збулось задумане,
Наш не спинити злет!
Ніякі Гороскопи щоб,
Затемнення й Дірки
Нам не могли нашкодити
Шляхом своїм пройти!
Бо Літу фіолетово –
Це лиш життєвий «шарж»,
Які магнітні бурі там,
Чи де Планет демарш…
Пройдім життям з молитвою
Що б Богом не дано,
Здійснилась Його Воля щоб,
Хоч Літу й все одно…
30.06.2020
#поезія_Іванна_Осос
