Ой, село, моє село,
Білесенькі хатки,
Як же гарно там було,
Зустрічать світанки...
Річка, свіжі береги,
В річці чисті води...
Ми любили й берегли,-
І село, й свободу...
Дні й роки швидко пливли,
Усміхались далі...
І садки для нас цвіли,
І верби, й тополі...
Восени до школи йшли
Босими ногами,
І книжки читали ми,
І пісні співали...
У колгоспі на роботу,
Ми часто ходили,
У неділю і суботу,
Дерева садили...
А бувало й буряки
На купи стягали,
З кукурузи качани
Восени ламали...
І квасолю, й сою ми
Бувало збирали...
Так у праці ми жили,
Мужніли й зростали...
Лісосмуги ми садили,
І кузьки збирали,
Восени й весною ми
Завжди працювали...
І замріяно жили,
Все робити вміли,
Молоко щодня пили,
Й майже не хворіли...
І навчались добре ми
В ігри різні грали,
І між добрими людьми,
Росли, виростали...
Телевізорів тоді
Не було й смартфонів,
Та ми вірили собі,
Й до життя готові...
Все змінилось за роки,
Легше вчитись стало...
Та війна і вірус злий,
Не дає наснаги...
Та все ж віра у нас є,
З часом все владнається,
Хай нинішнім школярам,
Доля усміхається...
ID:
894206
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.11.2020 23:05:39
© дата внесення змiн: 06.11.2020 23:05:39
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
