Журавлики прилетіли,
прилетіли в лузі сіли...
Болить серце, завмирає,-
серед них мого немає...
Стоять собі журавлики
в лузі над водою...
Підійшла до них близенько,
вмилася сльозою...
Підійшла до них близенько,
стиха запитала:
"Де журавлик мій рідненький,
чом його немає?.."
Промовчали журавлики,
"Курли!" - лиш сказали...
І сиділи тихесенько,
й крилами махали...
Журавлика вже живого
у світі немає...
А як жить мені без нього,
ніхто не спитає...
Піднялися журавлики,
крильми помахали...
Чом загинув мій журавлик,
так і не сказали...
Полетіли журавлики,
стою над водою...
Залишилась у цім світі
навік сиротою...
