Приїде в гості наче той дзвінок,
Як соловейко з гаю защебече.
В танку веселім наче той в’юнок,
В раз зігріває серденько старече.
Як киця враз притулиться грудей,
І голуб’ятком ніжно заворкоче.
О, Боже нам… на серденьку єлей,
Немов струмочок в березі дзюркоче.
Жар – птиця наша, бісики в очах,
Як дві хмаринки синьо – білі.
Неначе ми і зовсім не в літах,
І дні уже святкові, а не сірі.
Промінчик наш і сонечко ясне,
Бабусина і дідова розрада.
Так і дивися знову щось утне,
Вона у нас на видумки багата.