Мода на сумки
В Австралії далекій
Із дуже давніх пір
Носити сумки — моду
Почав тамтешній звір.
Кладуть вони в ті сумки
Своїх малих звірят,
Ніколи не лишають
Без нагляду малят.
Відтоді, як так склалось
Їх сумчастими звуть,
Без зручної торбинки,
У справах, не ідуть.
Втомилася малеча,
Не хоче йти сама
І мама вередулю
У сумочку хова.
Практично, лапи вільні,
У сумці спить маля,
Із листям спритно гілку,
Щоб їсти нахиля.
За модою слідкує
Пухнастий вомбат-звір,
Котрий нарив чимало
Собі глибоких нір.
З торбами наче ґазди
Всі види кенгуру.
Валабі та гігантські,
Усіх і не назву.
Тушканчики і миші
За модою живуть,
У сумочки маленькі
Також дітей кладуть.
Опосуми з торбами,
Летяги, жабки тут,
Борсук місцевий в нірці,
На ймення — бандикут.
На дереві коала,
Із сумкою ведмідь,
Він меду не вживає,
А любить евкаліпт.
Там сумчасті повсюди:
В полях, в чагарниках,
На суші, у водоймах
В ярах та у лісах.
Всі з сумками гасають
Куди не глянеш ти
І навіть землю риють
Там сумчасті кроти.
А раптом хтось цю моду
У нас тут заведе?
Візьме теля корова
І в сумку покладе?
Й пошириться цей звичай
І в місті і в селі
І сумчастими стануть
Собаки і кролі?
Рогаті кози, вівці
І свині у хлівах,
І кицьки кошеняток
Сховають по сумках?
Ні! Краще хай не знають
Про моду цю вони,
Щоб з котиками гратись
Й надалі ми могли.
Щиро дякую за підтримку. Я думала про цей вираз, як написати. Слово таке є, Словник відмінків
відмінок однина множина
називний пора́ по́ри
родовий пори́ пір
давальний порі́ по́рам
знахідний по́ру по́ри
орудний поро́ю по́рами
місцевий на/у порі́ на/у по́рах
кличний по́ро* по́ри*;
а вираз не є неправильним, а тільки не рекомендованим, і я, взявши сміливість, використала своє авторське право.