Йду до бювету, набирати воду,
Бо не сприймаю, ту - з водопроводу.
Бува питають люди, гарна тут вода, чи ні?
Що зберігала нам природа мільйони літ на глибині.
А може не мільйони, а десятки, сот,
Нам надіслав в дарунок Юрський горизонт.
Хтось каже, ця вода тверда,
Що лужність трішки вище.
Що в ній є сірководень, залізо, мінерали.
І що амонію багато, тому її раніш не добували.
Я, всупереч усім, та ще й водопроводу,
Йду до бювету, щоб набрать собі ту гарну воду.
Бо ця вода, це майже, що криниця,
З якої хочеться із задоволенням напиться.
А в день Святого Водохреща,
Води найкращої, тим паче в місті - не знайдеться .
Тож Люди! Не годиться Вам лінитись,
Йдіть до бювету, щоб водиці доброї напитись.
© В.Небайдужий. 2022 рік.
ID:
937503
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу
дата надходження: 19.01.2022 17:19:43
© дата внесення змiн: 21.01.2022 17:04:32
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
