брудна зима_ з-під чорної вуалі
голодна посмішка_ згадаєш – не заснеш
зворотній бік свідомості медалі
як не крути, - порожнім буде теж_
>
криві роти уявних перехожих
так схожих на статистів віщих снів,
рабів гріха, вериг позбувшись божих
вони втечуть у безвість навесні_
>
напружені, до світла жадні очі
зволожені ропою кислих сліз
їх тисне долу неба остаточність
яку ніхто з творіння дня не зніс_
>
крихка стерня з просоленої криги
слизьке узбіччя / вітру лютий бич
передчуття причинної відлиги
на сірих кальках вицвілих облич_
