На кінцях кинджалів—ірисів лампадки.
Феєрію барв береже свічкогас.
Наблизиться легіт—й відходить навзадки,
Аби не струсити духмянистий наст.
Земне й позаземне в шовковистих димках.
Туманність Плеяди, Вуалі, Орла
І сяйво, що скрили зірки-невидимки,
В ефірні суцвіття ірис увібрав.
Бентежність пробуджує лате космічне
Й Всевишнього Ока глибока блакить.
Десь в півника в сховку чарунки магічність,
Бо, врісши у грунт, він безмежжям струмить.
Певно, з роZвідниць,Валентино? Як відвето - не пишетьсяя, Валентино! Хорошого мало, бо до Перемоги ще далеко!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, тане віра, жевріє надія. Сьогоднішня зустріч з представниками європейських країн показала,що вони готові турбуватися, дуже турбуватися, але обіцяного треба нам три роки чекати Твір, думаю, догадалися про кого: про тих, хто нібито боїться ескалації.
А мені додав гарного настрою Ваш вірш, Валечко, зараз вивели стільки сортів ірисів - очі розбігаються, навіть не віриться, що можуть бути таки ніжні відтінки!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Зате не бачу в клубі кілька днів 
Як відвето - не пишетьсяя, Валентино! Хорошого мало, бо до Перемоги ще далеко! 
Твір, думаю, догадалися про кого: про тих, хто нібито боїться ескалації.
