Сміх розсипався навколо, засвітивсь, де вишня.
Це сміялась дівчинонька, що до мене вийшла.
А сміється вона завжди весело та дзвінко.
Розцвіте від того сміху й яблунева гілка.
Вийде місяць ясночолий зорі розсипати,
буду свою дівчиноньку ніжно цілувати.
Любі серденьку дівчини зорянії ночі,
а мені - біленьке личко, її карі очі.
Ясні зорі для нас будуть сяять аж до ранку.
Збере срібло-сміх у росах сонце на світанку.
Попрошу, щоб завтра знову дівчинонька вийшла
у садочок зелененький, де розквітла вишня.
Сміх розсипався навколо, засвітивсь, де вишня.
Це сміялась дівчинонька, що до мене вийшла.
Заяснів він по всіх вітах, в травах залишився,
в моїм доброму серденьку радістю розлився.
