Художніх сниться міжвоєнна тиша галерей,
де втрати перетравлено, а ворог — телепень.
Та наяву стискаєш і кулак, і щелепу,
й гримить у вухах Gally Ray*.
Бо мирний час це завжди тільки міжвоєнний час.
Бо жорна, зупинившись, все ще будуть жорнами.
Бо їхня функція єдина: стати чорними,
перемоловши нас.
Бо мирний час — алітерація для чорних мас,
мокни перо і розпишись цитатами Селіна.
За обрій ллється пісня “Чорная калина”,
себто за шинквас.
Червнева злива рештки стомленого сну змива
І сиплються на голову пекельні борошна.
Усмішку нігтем колупни — й побачиш: порожньо.
Голодні ігри ненаситні.
Десять років все жнива, жнива…
*український рок-гурт, який у вигляді текстів використовує країнську поезію, зокрема вірші Володимира Сосюри
