Прочитали телеграми:
-Милий, любий, не хвилюйся,
Я назад не повернуся.
-Діточок?
-Уже забрала,
постанова... маю право!
Текст той самий
всім прислали!
Зайців в бій, на смерть..
послали.
Мавпам цим пообіцяли,
новий ліс, попкорм під ніс,
Щоб маленький швидко ріс.
Цей маршрут удав проклав,
мавп у трупу цю найняв.
Обіцяв:
- Цей ліс затопим
І на цьому ми заробим.
- Мавпо, ти тут королева,
лиш роби, усе як треба.
Ці ліси такі родючі
Тепер наші, ми на кручі ж.
Мавпи лізьте на дерева,
Всі вославим королеву.
Всіх зайців знесе потопом,
З ними всю оту громаду,
Цьому всі лиш будуть раді.
Лиш медведі нам в заваді,
Їм дерева як і нам, їм цей ліс я не відам!
-Є у нас чудовий план!
-В зимку звірів цих розбудим
І в ведмежих шкурах будем!
-О, то це чудовий план,
Ось мій хвіст, тут все для дам.
Мавпи ліс заполонили,
від зайців лише могили.
-Так, робити, не годиться,
Земля наша, приберіть це!
Мавпи тут самі злякались,
по саванні розбіжались.
А удав цей молодець,
черев повний, ось й кінець.
Як така вам перспектива?
Мама, рідна, це жахливо.
То скоріш будіть надію,
Радістю наш ліс засієм.
Геть, удав, своє ти вкрав!
Геть, повзи, в Аду гори!
Радість з нами ..назавжди,
А ти, любо, ти біжи..
***Пі.. зі Сходу, повному уроду***
Нова сім'я
І ідіот,
Цей науковець
Повний урод!
А пропонує мерзота Оця,
Вбивство Душі,
Зрадить Христа!
Нове кохання,
Нова сімя
Та дибілізму
Немає ж кінця.
Наука до чого
ця довела,
Навіщо, навіщо
вона нам така.
Дибіл цей рішив
відповісти...
Таких як оцей
садити потрібно.
В психушку,
на віки віків,
Йому ж довіряють
батьки діточків.
Світ стоїть на межі,
дебіли нажаль
Не рідкість такі.
Блогери хворі
Хмари дронів готують,
Вони ж разом з ним людство дратують.
Скажуть мені не дивись,
Та вже летіли на Хіросіму
Від цих дебілів такі літачки,
А розрахунки уже подали.
Потрібно таких
за грати садити,
Не по ТВ дрянь цю крутити.
Хмари отруйні по небу пливуть,
ЄС же також біди ці ждуть.
Змії нажаль поряд з нами ж живуть.
p/s вірш написаний після перегляду відео "Нежный ядерный" про пропозицію професора Волонцева, таких як на мене слід в дурку і довічно.
Те, що все буде добре, як завжди там Пасха і т.д. ми чули напочатку 2024 року, як на мене досить, пора перемагати здоровому глузду в усіх сферах життя. Ні- війні, ні ударам по АЕС, ні ядерній зброї взагалі, будь-якій. Все живе хоче жити, а ви свої пропозиції до Бога шліть, нехай ці гріхи вам він простить. Може здатись дивно, але в цьому ж дусі твір https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020827,
спробую прекласти його сам:
Свою мідь як риба ікру по світу не метайте !
Ти кажеш, що злість їй нічого не дає,
Що ти спочиваєш в совісті і цілий і неушкоджений.
Сам по собі, протягом довгого часу сам,
і тобі краще ніж в товаристві.
Отже,
ти - "справжній" вчений, ти дивишся з милим апломбом
на цей байдужий досвід,
і жалкуєш про сентименти.
Коли травень прийшов останній,
І так само, ученим, ти ходив
Поміж садами в яблуневих кварталах
і бачив цвітіння, виплекане снігом, рожеве і біле...
Серце твоє мідне, сжималось як мідь, дух перехоплювало
В припадку дитячої невинності,
Чому ж ти відкинув все мідяне геть
І оголився, і оголився, і оголився даремно?
Вона може роз'їсти твій світ, якщо не тебе.
ID:
1020793
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.08.2024 10:54:53
© дата внесення змiн: 25.08.2024 19:38:02
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
Чудова, актуальна лірика, шановний oreol!
