Борознить мій човен цей океан, адже я капітан, адже я капітан
Мій корабель пливе і в штиль, і в шторм,
Він повинен доплисти, такий закон, морський закон.
Де по кайфу бананам, апельсинам і манго,
Де, не знаючи інсомній, сплять кораблі, де не видно землі, де не видно землі,
Там з капітаном танцювала я танго
І відтоді, щойно згадаю, порхаю, порхаю.
Не пам'ятаю нашивок, не пам'ятаю фуражки.
День був спекотним, як салса, жали туфлі злегка.
Пам'ять геть відібрало, але пам'ятаю мурашки,пам'ятаю мурашки
У мить, коли він торкався до сукні, до.., до руки.
Аромат його шкіри я вдихала ніздрями, вдихала ніздрями
Але сказав він: " Пані ! У нас вихідний,
Ви прекрасні, нумо, нумо з нами,
на танго - по морю, по морю, ногами, ногами!"
Відразу стало прохолодно на душі, засіяли вогні , в мені, в мені
Я подумала: "Гаразд, що ж я, не помру ж!
А танго- то свято, так само, як й море, кожна жінка в обімах щоночі лиш тоне, стогне".
Корабель повинен плисти не знаючи,
Хто ним керує ,
З тієї причини, його лише сенс доплисти,
Не знаючи, ким він страстно коханий...
Я, звісно, не стану розпадатися на частини,
І, синицю взявши в руки, волю дам журавлю,
Але шепну капітану: "Ви - предмет моєї пристрасті!
Тож я і в розлуці Вас як колись вас люблю! Вас люблю"
Цікаво, який із штормів буде останнім,
Підводні рифи пропорють черево,
Мій корабель пливе і в штиль, і в шторм,
Він повинен доплисти, такий закон, морський закон.
ID:
1021993
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.09.2024 12:27:39
© дата внесення змiн: 11.09.2024 12:40:56
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
