Мені наснився сон, в якому
Літаю я, неначе вільний птах,
Десь високо у небі голубому
І світ весь відбивається в очах,
Немовби я його в руках тримаю,
Неначе він належить лиш мені,
Коли над ним я, ніби птах, літаю,
Наспівуючи радісні пісні
Про те, як добре в світі цім живеться,
Не знаючи ні горя, ні біди,
Хай навіть все ж моє життя минеться
Колись у мить неждану назавжди.
Але мене це зовсім не лякає,
Принаймні в цю прекрасну щастя мить,
Яка немовби цілий вік триває
І ще більш надиха на світі жить,
Забувши негаразди всі лихії,
А також смутки та гіркі жалі,
Які я зазнавав в часи важкії
Від доленьки своєї на землі.
Хай був це тільки сон, що вже минувся,
І може, не повториться повік,
Та як бажав би я, аби він збувся
Й скінчився лиш тоді, коли й мій вік!
Доволі часто мрії та бажання
Всі наші здійснюються саме в сні,
Який мина із настанням світання.
Відомо всім це, а не лиш мені.
Та певен я, що також кожен знає,
Що все ж можливо їх в життя втілить.
Той, хто невпинно сил всіх докладає
Для цього, їх колись-таки здійснить.
Щоб взяти щось, потрібно щось віддати,
Щоб мати бажане, потрібно нам робить,
Бо вік ми будемо лиш марно ждати,
Якщо ми будемо лиш байди бить.
Євген Ковальчук, 17. 02. 2021
ID:
1023335
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 30.09.2024 22:27:26
© дата внесення змiн: 30.09.2024 22:27:26
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
