Я сиджу серед поля,
Без шумних машин.
Я живу у просторі,
Без широких вітрин.
Я спокійна, тиха, сумна.
Я самотня й зажурена.
Я майже мертва весна.
Я упевнена, я - вона.
Мої очі холодні й мутні.
Вуста мої завжди сумні.
Я виснажена й бліда.
Коса моя скуйовджена.
Розплету я її, розчешу.
Барвінок у неї вплету.
Ляжу я на холодну траву.
Подивлюся в небес глибину.
Сів метелик тихо
На моїй спині.
Відчуваю лихо.
Подих від землі
Розповів багато про тебе.
Подивлюся краще я у небо -
Зазирну крізь хмари легкі,
Роздивлюся зорі крихкі.
25 січня 2008 р.
