Добрий вечір, мій дім. Я прийшла із далекого краю.
Темні вікна твої, хоч я знаю - вони ще не сплять .
Я стою край воріт, де на мене ніхто не чекає.
Тільки вишні старі похилились на тин і скриплять.
Наче докір мені, що давно я вже тут не ходила,
Споришом до дверей навіть стежка моя заросла .
Мої квіти в саду, я їх сіяла й щиро любила,
Знову будуть цвісти, дочекаємось лишень тепла.
Прилетіла, мов птах, до порогу, до рідного дому,
І, якраз в небесах пролітають ключем журавлі.
Я забула про все - про літа, негаразди і втому,
Доторкнулась чолом до своєї святої землі!
