Велична й мовчазна плерома
Куди ховаєш довгі ризи?
Мізантропічні таємниці
Лякають превелебний фатум.
Без відповіді на питання
Стоять на паперті дрібниці,
Мов пальці складені у мудру,
Мов мух над порохом дзижчання…
Несуться в морок довгі іскри,
Палають пристрасті й світанки
Морочать спраглу підсвідомість,
Повільно тліючи в серпанках.
У співчуття важкий розарій* ,
З прицілом на святу жертовність,
Важкий тягар вельмишановних,
З яких складають бестіарій.