Я щоденно бачу дійство це,
як безхатьки шлях в житті шукають.
Так, це люди, названі вінцем,
мало хто в них вже вінці вбачає.
В них своє вируюче життя,
виживаюче-щоденне і жорстоке.
Кожен з них минуле все відтяв,
вибрав боротьбу й... душевний спокій.
Скільки тих , що скинуті за борт
корабля, в життя бурхливім морі.?
Є для всіх і сонечко ,і Бог,
і для всіх сіяють в небі зорі.
Як же так, Людино, схаменись!
В тих безхатьках є твоя провина!
В них же брат, сестра, чи батько чийсь,
й до життя не всохла пуповина.
