Берег і Море. Вода крізь пальці
Змиває бруду нашарування
Років минулих аж по зап’ястя
І чайок сивих воркотування
В думках злітаю у тепле літо
Тремтливий дотик аж до світання
Не повернути, не пережити
Назад нікому нема вертання.
Б’є хвиля берег, та тільки в мріях,
А я під хвилю лечу мов панна,
Закрию очі, впаду в обійми,
Накриють бризки морські туманом.
Ну що є краще, хіба що роки,
Вони невпинні й безповоротні.
І мить, що стала в житті уроком...
Цінуйте миті , що йдуть в безодню.́́
2025
