Душа і голова, як Єва і Адам,
Бог душу - голові створив, як помічницю,
І вічного життя святі Закони дав,
Для сили душу дав, як для води - криницю.
Щоб силою Творця з серцебиттям "люблю",
Своїй же голові душа допомагала
Робити справи всі, як роблять їх в раю,
Та діяти душа, як Бог велів, не стала.
Бо сила влади так привабила її,
Що силу цю собі придбати захотіла,
"Не бійся з'їсти плід, сказав диявол-змій,
Що Бог заборонив, й душа плід смертний з'їла.
І силу влади вмить, відчувши у собі,
І голову свою заставила грішити,
Диявол-змій придбав одразу двох рабів:
Душа і голова йому стали служити.
Тим нагадаю лиш, хто жінку завинив:
У чоловіка що хіба душі немає,
Хіба не їла плід, що Бог заборонив,
Закона: смерть за гріх, хіба душа не знає?
Христос для наших душ здобув спасіння шанс:
Із рабства смерті щоб їм добровільно вийти,
Лиш силою Творця хотіла щоб душа,
З серцебиттям "люблю" вічні діла робити.
#####
О, женщины, это не я додумалась,
С красивого лица воды не пить
Творцом любви и жизни так задумано:
Дать душу нам, как орган, чтоб любить.
Хотя в свой адрес слышала - красивая,
Смекнула, книг не мало прочитав,
Что красотой без статуса счастливая
В семье счастливый климат не создать.
О, женщины, так поделиться хочется
Мне озарением своей души:
Бог создал душу - голове помощницей,
Чтоб силой "я люблю" дела вершить.
Что головою сила не рождается
Счастливых, вековечных райских чувств,
Что Богом в нашу душу наливается
Коль сердца ритм "люблю я" ей не чужд.
О, женщины, ведь Ева с лестью дьявола,
Впустила в душу смертный дух лжеца,
Свою "главу" плод смертный съесть заставила
Властолюбивой силой от льстеца.
Напомню, говорящим: "зло от женщины,
Из-за неё утерян вечный рай",
Душа и у мужчины рода женского,
Бог дал ей право силу выбирать.
Иль силу вечной жизни, или смертную,
Иль Божий Дух Святой иль дух лжеца,
Душе вернуться в рай к Творцу Безгрешному
Возможно только с силою Творца.
Ту силу даст Христос душе желающей
Учиться у Него любить уметь,
Избравшей участь- следом в след шагающей
За Победившим смертный грех и смерть.
Что изберём мы силу властолюбия,
Что даст в ад осуждённый дьявол-лжец,
Иль силу Бого-человеколюбия,
Что ХОЧЕТ дать душе её Творец?
ID:
1032807
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Реалізм
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 10.02.2025 13:55:56
© дата внесення змiн: 14.04.2025 16:56:12
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
