Вклонялось небо до землі,
Земля молилась тихо Богу,
Весна таки знайшла дорогу,
Несуть цю радість журавлі!
Навіть на стомленім крилі,
Вони несуть її над світом,
То ж буде серце стукотіти,
Бо квітнуть проліски малі!
Хоч би там що - таки весна!
В беріз такі прозорі сльози,
Лякають ще нічні морози,
Та погляд манить далина.
Всіх буде сонячним теплом
Благословляти Божа ласка,
Весняні дні - чарівна казка,
Як перемога над всім злом!
Галина Грицина.
