Хотілося давно мені спитати
У, парами, гуляючих людей:
КОХАНИМ краще бути, чи – КОХАТИ?
Комусь: всю душу й серце – дарувати,
Чи – просто, із цікавості, - приймати
Чуже кохання й – полум’я страстей?
До почуттів – байдужим, залишатись,
Стороннім - поруч по життю піти,
КОХАЮЧИМ – не бути, а – здаватись,
Не люблячі, - оманливо кохатись,
Боятися собі у тім – зізнатись,
Лишаючись в полоні самоти.
А відповідь – одна на це питання
І – висновок, віками, є – один:
Найсправжнє, вірне і палке кохання
Там Є і - має шанс на існування,
Де в пари – спільні погляди й бажання,
І – справжні почуття з обох сторін.