Не щастить чогось Семену:
Що кому казати?
Із надією побрів
До коханки Нати.
Обіймав і цілував,
Було ласки - море…
А тоді розповідав
Їй про своє горе:
-У компанії веселій
Були ігри, жарти,
Невелику суму вчора
Я програв у карти.
Тяжко Сьома тут зітхає,
Очі звів до неба:
-Порятуй мою ти честь:
Десять тисяч треба.
Мліли губи у Семена:
-Люба і хороша,
Зроби добрий жест для мене,
Дай мені ці гроші!
Ната смачно потягнулась,
Розрівняла спину,
Допомогла нещасливцю
Лиш наполовину.
Жінка правильно вчинила,
І не мудрувала:
Не дала ані копійки,
А жест показала!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валечко, я теж в переписці нічого не тямлю і в міру свого віку і розумових здібностей цю мудрість вже й не опаную. Переживаю Вашу біду, дай Боже, щоб все це забулося, як страшний сон!Хай радість, щастя, мир і благополуччя навіки поселяться у Ваші родини!
Рада Вас бачити,Катю!
Як я розумію ці рядки. Один жест, без слів такий глибокий зміст.
Дякую за посмішку! Бажаю Вам завжди залишатися такою позитивною і талановитою.
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, моя дорогенька, за такі теплі слова! Гарного Вам настрою і сонячного дня!