Тепер так болісно лиш згадувати –
Все, що залишається мені
Холодним вечором пригадувати
Все, що забула сказати тоді
Сніг за вікном щось шепоче непевно
Щось закрадається темне в душі
Треба скоріше забути напевно
Те, що колись не сказала тобі
Смішно тримати забуте тепло
З соромом змите вчорашнім ”прощай”
Все вже минуле – забуте давно
Ти повертай сум і не тримай.
Розірвати листи допоможе цей біль,
Що заповнив темну скриню душі
Чому ж ти пішов за тисячі миль?
І не повернувся, коханий, скажи!
Ти б повернувся, щоб знову піти?
Щоб знову заплутати сни божевільні?
Щоб знову в холодній постелі пливти?
Щоб не звільняти рухи ці вільні?
Грає десь музика, лине печальна
Грає за нами сумний цей гімн.
Знаєш, то музика наша прощальна
В день коли ти вже не будеш моїм!
