*****Світлій пам"яті моєї подруги Аліни*****
Ой, люлІ - люлІ, синочку,
Пісня ллється через край...
Ой, люлі - люлі, маленький,
Оченятка закривай...
Ой, люлІ, моє серденько,
Прийде місяць до дверей,
Заколише, наче ненька,
Заспіває соловей.
Уві сні прийду до тебе,
В сяйві місяця яснім,
Пригорну тебе до себе
Своїм світлом чарівним.
Обійму тебе крилами,
Загойдаю в хвилях мрій,
Доторкнусь тебе вустами,
Теплий слід залишу свій.
Буду снитись тобі, сину,
Буду поряд, наче тінь.
У скрутну свою годину
Ти у спогади поринь...
Ти пробач мене, ягнятко,
Що без мене ти ростеш,
Що бузкові оченятка
Повні розпачу без меж...
Не моя була то воля
Стати янголом з небес.
Ось така дана нам доля.
Кожен має власний хрест.
Поруч тебе завжди буду:
Світлим сонцем у вікні,
Вітерцем, що віє всюди,
Та дзюрчанням навесні.
Буду хвилею морською,
Буду полем запашним,
Буду шерехом, росою,
Шепотінням чарівним.
Не сумуй, моя дитино,
Не журися та зростай.
Моя пісня тихо лине
Та проллється через край...
Ай, люлі - люлі, синочку,
Ти спокійно засинай.
Ай, люлі - люлі, маленький,
Оченятка закривай...
серпень 2010р.
я нещодавно теж переживала смерть близької людини.31 рік.2 діток....
можете перечитати:"Вона пішла з життя..."
Галина Верд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так прикро, коли людей об"єднує не спільне щастя, а спільне горе... Але що вдієш, коли так стається. Залишається лише шукати терпіння та якось із цим жити. Світла пам"ять...