Ти живеш, – як дощ іде
Де-не-де.
Плюс і мінус, день і ніч
Пліч-о-пліч,
Ти зринаєш, як наказ –
Раз-у-раз.
Ми - це єдність протиріч
Віч- на-віч.
(В.К.)
-----------------------------------------------------------------
... незустрічі двох десь на зламі віків-
позичений хрест,
дикий погляд предсмертний.
Руйнує мене цей безглуздий протест
і дотик крізь час обпікає нестерпно.
Стерпіти відсутність тебе у місцях,
де часто ридають ікони.
Потонеш у копіях вічних звитяг,
застрягнеш у місті до скону.
До скону? Вертаєшся звідти не сам,
лоскочиш словами... "До літа!"
Мені відгоріти чи просто створити
той світ, де зникає цей змучений злам?
Словам вже промовленим, вирваним з рук
співаю пісні про "НЕ знаю"
І стукіт цілує...ти стукаєш ...
"стууук",
а я твою тінь обіймаю...
Послушайте, а ведь Вы настолько прибавили в мастерстве... Блин, даже не заметил, с какого момента! Ну, конфетки делаете! Читать - просто праздник! И мимо не пройдёшь.
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00