Тиждень блукатиму містом у пошуках в́ичерпних знань
І поцілунками зр́ошу твої неціловані очі.
Й тричі на день позбуватимусь всяких трагічних вагань,
Бо у шуканні по місту відн́айду лиш те, що захочу.
____________________________________________
Тиждень я буду цнотливість собі зберігати.
Буду вмикати навушники й слухати тишу.
Мабуть не вийде у п’ятницю знань відшукати
Та без вагань все ж тебе я ніяк не зал́ишу.
____________________________________________
І серед вранішніх співів суботньої сірої пташки
Я відшукаю такі недосяжно-потрібні мотиви.
І хоч лишилась неділя… Та відповідь маю не важку:
Те що шукала так довго у інших – в коханій людині.
І серед вранішніх співів суботньої сірої пташки
Я відшукаю такі недосяжно-потрібні мотиви.
І хоч лишилась неділя… Та відповідь маю не важку:
Те що шукала так довго у інших – в коханій людині.
СУПЕР!!!
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені здається, що велике значення у нашому житті мають оці рядки: "Бо у шуканні по місту відн́айду лиш те, що захочу". Щастя залежить від того (у більшій мірі), як ми себе позиціонуємо і якими бачимо та сприймаємо інших.
Гарний вірш
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00