61.МАЯТНИК
Там коротше є життя,
Де турбота, клопіт, туга,
Неспокій, збурення, тривога
За смак ніктару насолоди,
Розкоші, блаженства, жаги,
Азарту, пристрасті палкої
Для удоволення миті спокуси,
Матеріального невігластва суті
І спокою душі бунтівної,
Її непокірної тьми глухої.
Буття -
Трансстан, рух, матерія,
Час життя – величина.
Суть –
У трансстані і у матерії.
Трансстан – безмежність,
Матеріальність – в нулі,
Час життя – безмежність.
Абсолютний Спокій.
Матерія – безмежність,
Трансстан – в нулі,
Час життя – в нулі.
Абсолютний Морок.
Є трансстан і безмежне життя,
Та відсутня матерія, тому вона
Хоче енергії з трансстану життя.
Гідра матерії родилась з нуля.
Пішов маятник руху життя,
Пішов зворотній час життя,
Енергія трансу іде в матерію,
Падає транс – росте матерія.
Тягне матерія з трансу енергію,
Плаче життя, бо коротше стає,
Бо трансу менше, матерії більше,
Їй трансстан суті їжою є.
Хоч є матерія – немає життя,
Тому у трансстан іде матерія.
Маятник – назад і час життя
Ліниво піднявся, пішов з нуля.
При більшій трансцендентній суспензії
І меншій матеріальній категорії
Суті - довше життя.
Хай промінь відродить тепло
Самоусвідомлення форми суті!
Рух матерії – у трансцендентність,
Домінуючу в Адама, в безсмерті!
ID:
264546
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 11.06.2011 23:39:43
© дата внесення змiн: 11.06.2011 23:39:43
автор: Володимир Кондратик
Вкажіть причину вашої скарги
|
