Залітаєш у підвал,
Лиш світло мигАє,
Одні чорні силуети
Хтось в кутку конає.
Гримить музика й народ
У такт їй трясеться
І якийсь баран , спіткнувшись,
На мене несеться.
Але падати не треба,
А міцно держатись,
Бо якщо впадеш під ноги,
Не зможеш піднятись.
І тому на місці ти
Гарцюєш ногами
Відганяєш всіх від себе,
Махаєш руками...
І корпусом помагаєш
Й головою трусиш,
Бо шейк тільки що почався
Й танцювати мусиш.
Витискаєш усміх з себе,
Дивлячись на даму,
Вона ж бідна ледво дише,
Наче риє яму.
Я вже мокрий і з чола
Піт тече рікою,
Але я ще не здаюся
Дригаю ногою.
Друге дихання напевно
У мене відкрилось,
Але хтось десь там зомлів
І все зупинилось.
Зупинилося усе
І я зупинився,
Провів даму, посадив,
Легенько вклонився.
А самому під стіну
Довелося стати,
Пропустивши один танець
Почав підсихати.
Висох, - і повільний танець
У цей час заграли
Я дівчИну запросив
І ми собі стали.
Та не думайте, що ми
Десь збоку стояли,
Ми в середині були,
Ми так танцювали.
І танцюєш, і стоїш,
І стоїш, -танцюєш
І поговорити можна,
І музику чуєш.
А опісля того танцю
Як врубили “ Боні еМ”,
То я думав, що оглохну,
Що всі чути не будем.
Танцювати я пішов,
Бо встоять не в силі
Й клята струйка потекла
Знов з чола по хвилі.
Чую, - дихати не можу,
Чую, - серце рветься,
Вікна в залі запотіли,
Народ все трясеться.
І ось настав перерив,
Довго його ждали,
Все вивалило в коридор
І мене забрали.
Думав , що повітрям чистим
Дихну хоч з хвилину,
Тільки задихався там
Я від нікотину.
Потім десь іще з годину
Я робив ногами
І що з мене залишилось
Не сказать словами.
Тільки одне пам’ятаю,
Що блудив словами
І на ліжку лежачи,
Я дригав ногами.
А на другий день коли
Я до пам’яті прийшов,
Каблуків від своїх туфлів,
Як не шукав , - не знайшов.
От так собі станцював,
Наче якийсь крос зробив
Одного тільки не знаю –
Чи я справді відпочив ?
30.03.1978 р. м. Львів
дискотека на “Чистій”.
ID:
286590
Рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата надходження: 16.10.2011 14:33:15
© дата внесення змiн: 16.10.2011 14:33:15
автор: Олекса Терен
Вкажіть причину вашої скарги
|
