Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Від нашої любові відрікаюсь… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Руслана Сапронова, 12.01.2012 - 23:54
"Не отрекаются любя"-Я отрекаюсь и не каюсь, Дороже этого семья, С огнем опасным не играюсь. "Не отрекаются любя", А сердце вырвано из тела, На первом месте-голова. Любовь?Кому какое дело? "Не отрекаются любя", А сколько без любви и вместе. Ты тоже сможешь без меня, Я отрекаюсь- ради чести. Василь Великий, 09.01.2012 - 23:08
мені дуже сподобалось хочеця сказати щось таке велико-хвальне, але просто бракує слів
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вам дуже вдячна, що Ви в таку пізню годину прочитали мій вірш. Успіхів Вам
Олександр Ткачинський, 07.01.2012 - 22:15
"Не отрекаются любя".Якщо це справжнє почуття. Але вірш гарний Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
КОЛИ ЛЮБОВІ НЕМАЄ,БО В НІЙ НЕ ЗАЛИШИЛОСЯ ПОЧУТТЯ СПРАВЖНЬОГО, краще наважитись і піти, щоб зберегти хоча б пам/ять колишніх стосунків. Повірте, без весни кохання не варте.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за співпереживання
Шипшинка, 19.12.2011 - 23:45
колись, так і зробила, не шкодую... він того не вартий!ГАРНО І СМІЛИВО!!! Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна за розуміння і коментар. Щиро
Olaneya, 11.12.2011 - 23:31
Не раз я відрікалась в думках від свого почуття,але так яскраво і чітко Ви висвітлили це відчуття у слові.Вау!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
низько кланяюсь за шанування
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, що прочитали. дякую
Natallia Popova, 30.11.2011 - 11:43
Все вірно: добре памятати треба,але жити лище минулим з зовсім чужою - зрадивщею кохання людиною - це безглуздо та важко, краще відректися... Щастя чекає на тебе десь зовсім поруч-так завжди Kotyaka, 22.11.2011 - 23:26
Любов моя - полин, але вже стала рідна,Вона й, як мед, життя солодкий смак. Моя любов нікому не потрібна, Та відректись мені від неї як? Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таки важко. Тримаймося.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 08.11.2011 - 10:03
Я так зрозуіла вірш:Відрікаюсь, не каюсь, але на велике, щире, справжнє КОХАНННЯ сподіваюсь ЧИ НЕ ТАК? |
|
|