Були в мене крила, я на них літав,
Були в мене крила, - тільки я не знав,
Я не знав, що з часом пилом припадуть,
Я не знав, що з часом у вись не знесуть…
У вись мрій сміливих без границь, без меж
Де гордо літають безліч юних теж.
Юних і сміливих, готових на все
І їм всім байдуже куди занесе
Їх попутній вітер, - тільки б висота…
Тільки б даль без краю, - тільки б широта …
Де ви мої крила ? - під пилом густим,
Де ви мої крила ? - окутав вас дим,
Дим буднів, суєт, - часу плин ріки,
А здавалось крила будуть на віки...
Не знайти, не взнати де вас полишив,
Де мрії, надії марно загубив.
По землі ходжУ я , висота ж зове
Може і чекають крила десь мене,
Може ще одіну, може полечу ? …
Та змінився розмір, - вже не по плечу
Оті крила юні… так, - всьому свій час
І мрій висота тепер не для нас.
Якщо є в вас крила, - то летіть у вись,
Щоби не жаліти про політ колись,
Якщо є в вас мрія, - то не зволікайте,
А вперто щодень її наближайте !
08.01.2012 р.
Крила кожній людині Богом дані і не в змозі вона їх позбутись. Хіба в скрині нафталіном присипле, та й зотліють з часом... Дасть Бог, наші крила нам ще послужать, а молоді собі той вірш за науку візьмуть!
Олекса Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А як на мене,то ваші крила,не припали пилом.А з часом тільки дужішають,розправляються і в любий час злітають у вись,про це говорять ваші пречудові вірші.
Олекса Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Підкреслили головний страх молодості - страх втратити тей запал, ту жагу до досягнення висот. Я вже не раз задумувався, невже колись настане такий день, протягом якого я жодного разу думками не полечу в якусь іншу країну, країну фантазій. Виконання ідеї просто фантастичне!
Олекса Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо є в вас крила, - то летіть у вись,
/Щоби не жаліти про політ колись,
Якщо є в вас мрія, - то не зволікайте,
А вперто щодень її наближайте !/ - !!!!!!!
Олекса Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
