Прости мені мої слова.
Мої нестримані бажання
і ніжність ти мою прости,
Твоя відсутність - справжннє покарання...
Я так боялась бути в самоті,
І так тримтіла від твоєї сили,
що поринала у чужі світи
Які мене світанками манили...
А ти чекав, прощав мені, просив..
Тримав так близько, що пекло вогнями
не втримавши, ти знову відпустив.
Вимірюючи кілометри днями.
Я ще прийду до тебе, з сумом у очах,
затиснувши в долонях чесність
Не проганяй мене, а просто зрозумій,
ми прирекли любов на безкінечність.
